Світлана Білоножко: «В єгипетському готелі ніхто сам собі їжу у тарілки, як раніше, не накладає»

«Мене врятувало те, що я люблю спати на животі»

— Світлано, вітаю вас з поверненням з Єгипту, де ви відновлювалися після ковіда!

— Дякую! Я була у Шарм-ель-Шейху. Поїздку організувала моя невістка — дружина старшого сина Георгія Марина, яка подарувала нам з чоловіком прекрасних онуків — Світланку та Віталіка. Відпочила я чудово. Зараз усі потребують позитивних емоцій для душі.

— Чим відрізняється відпочинок в Єгипті від допандемійного?

— Весь обслуговуючий персонал у масках. У нас був дуже хороший готель — усіх санітарних правил дотримувалися на вищому рівні. Шведський стіл відділений від гостей скляною перегородкою. Ви замовляєте у віконце страву — і вам її дають. У єгипетському готелі ніхто сам собі їжу у тарілки, як раніше, не накладає. Персонал працює у масці й рукавичках. Пандемія внесла свої корективи, і, мені здається, вони правильні.

— Думаю, це дуже добре. Адже не раз спостерігала, як люди у готелях, підійшовши до шведського столу, торкаються руками до круасанів і фруктів. У першому випадку перевіряють свіжість, у другому — стиглість.

— Зараз це не дозволено. Взагалі в Єгипті дуже цінують туристів і всіляко для них стараються. І це дуже приємно.

— Чому не поїхав з вами Віталій Васильович?

— Він не любить їздити, тому я вирушаю на відпочинок з дітьми. Щороку у нас з ним та сама розмова, і він каже: «А хто буде на господарстві?» У нас же домашні тварини. Звичайно, це питання можна вирішити. Але Віталік їхати не хоче та переконати його неможливо.

«Радіти життю потрібно кожен день!»

— До речі, як гадаєте, де ви підхопили ковід?

— Важко сказати. Я ж і у магазини ходжу, і у зйомках брала участь… На телебаченні нам завжди роблять експрес-тести, і взагалі я завжди дотримуюся всіх правил безпеки. Але все-таки захворіла. Лікувалася я в Олександрівській лікарні та дуже вдячна її лікарям.

— Як перебігала хвороба?

— Вона буквально мене звалила. П'ять днів я не могла дивитися на їжу, тільки пила трошки води. Нюх не пропадав, але температура була 38,5. Я тоді ще не знала, що у мене ковід. Але тест підтвердив коронавірус. На наступний день я зробила КТ. Виявилося ураження легень. За результатами аналізів мені сказали негайно лягати у лікарню. І мене врятувало те, що я люблю спати на животі. Для легень це дуже важливо — тоді вони добре працюють і швидше відновлюються. На щастя, апарат ШВЛ мені не знадобився. Я лікувалася. Дуже важливо робити уколи від тромбів, тому що це страшна штука. А ще необхідно виконувати дихальні вправи. У лікарні я провела десь півтора тижня. І скажу ось що: для того, щоб одужати, потрібно докладати зусиль.

— Коли летіли в Єгипет, не боялися, що зміна клімату може бути небезпечна для організму?

— Я почувалася в Єгипті дуже комфортно. На вулиці було 37 градусів, а в Червоному морі — 17−18 градусів. І мені це так подобалося! Час я провела чудово. І, сподіваюся, що відпочинок пішов мені на користь. А через деякий час треба буде вакцинуватися. Більше хворіти не хочеться. Взагалі, я думаю, що цей вірус піде і все буде нормально. Радіти життю потрібно кожен день! Треба любити його. Дуже важливо стежити за своїм організмом. І не зі страхом, а з упевненістю, що в будь-якому випадку все буде добре. Знаєте, іноді кажуть: ходив здоровий гарний чоловік і раптом впав і помер. А відбувається це найчастіше через те, що людина не знає свій організм. Може, потрібно підлікуватися, змінити харчування… Наприклад, часто, коли я кажу чоловікові, щоб він звернувся до лікаря, у відповідь чую: «Я нікуди не піду! В разі чого, ти мене, Світланко, врятуєш». Звичайно, я докладу всіх зусиль. Але не можна не знати свій організм, його слабкі місця…

«Не потрібно боятися завтрашнього дня!»

— Як, на вашу думку, може змінитися світ після пандемії?

— Він уже змінився та змінюватиметься надалі. Незрозуміло, скільки часу триватиме ця пандемія. Буде складно, але потрібно дивитися у майбутнє з оптимізмом. А коли було легко? Проходячи через випробування та знаходячи виходи, людина стає сильнішою й витривалішою.

— Як сьогодні виживають творчі люди?

— Молодь опановує соцмережі та щось там заробляє. А є режисери, артисти, які стали, наприклад, займатися випічкою на продаж. І у них це чудово виходить. Вважаю, кожна праця має бути шанована. Треба адаптуватися до нових умов, шукати щось нове. Не сидіти ж на місці й скиглити! Потрібно щось придумувати та нічого не боятися! При цьому важливо, щоб нова справа людину радувала, щоб вона займалася нею із задоволенням.

— Що чекає на шоу-бізнес, якщо локдауни будуть повторюватися?

— Це сумна картина, бо артист, який тривалий час не спілкується з публікою, як творча особистість може померти. Багато хто починає боятися виходу на сцену. А яка страшна штука — депресія! В артистів особливо вразлива душа. Вони дуже переживають, що нікому не потрібні, що все закінчилося, а коли почнеться, невідомо. Все це складно.

— Який урок має отримати кожен з нас у результаті пандемії?

— Ми повинні навчитися дисципліни та зрозуміти: якщо є правила, вони одні для всіх і їх треба дотримуватися. Це стосується й носіння масок, й дотримання дистанції. Ігнорування правил небезпечне насамперед для здоров'я та життя самої людини та його близьких. Життя найцінніше! Яке щастя — бачити красу світу! Яка насолода — милуватися тим, як цвітуть магнолії, абрикоси… Це так гарно! Потрібно шукати хороше у людях, природі.

— Що вас надихає сьогодні?

— У лікарні я прочитала книгу про маму Ілона Маска Мей «Жінка, у якої є план». Сподобалося її висловлювання про те, що їй потрібні не пігулки, а план дії. Це найкраща мотивація!

— Що ви побажаєте читачам «ФАКТІВ» у такий нелегкий час?

— Не треба боятися прийдешнього дня! Страх породжує невпевненість, розгубленість і невірні вчинки. Вірте у те, що все буде добре!

Читайте також: Віталій Білоножко: «Що ще має статися, щоб прийшло розуміння, що всі ми в одному Ноєвому ковчезі?»

Фото з альбому Світлани Білоножко

8260

Читайте нас у Facebook