ПОИСК
Шоу-бізнес

Народний артист України Григорій Чапкіс: «Руху, як і коханню, кожен вік підвладний»

18:22 14 червня 2021
Чапкіс
Перестало битися серце легендарного хореографа Григорія Чапкіса.

«ФАКТИ» неодноразово брали інтерв'ю у Григорія Миколайовича. І завжди він розповідав дуже цікаві речі.

«Газети написали: «В Іспанії гастролює український козак з моторчиками в ногах! Їх бачив сам Сальвадор Далі!»

У свої роки Григорій Чапкіс встигав дуже багато. Як професор викладав хореографію у двох вишах — Київському університеті імені Бориса Грінченка та у Київському національному університеті культури і мистецтв.

— Отримати два запрошення на роботу у 86 років — це щастя! - розповідав «ФАКТАМ» Григорій Миколайович кілька років тому. — До того ж у мене є власна школа танців. Я являюсь головним суддею багатьох фестивалів і конкурсів в Україні та за кордоном. І це не все. Ще готую випускні бали, ставлю весільний танець молодятам. Їх до мене ціла черга! Розумієте, все, що було на весільному столі — п'ятизіркові коньяки, делікатесна риба, червона й чорна ікра — з часом забувається. А вальс молодих залишиться в пам'яті подружжя на все життя. Фільм, де вони кружляють у танці, будуть показувати своїм дітям і онукам…

Він обожнював справу, якій присвятив своє життя. Говорив, що як тільки зазвучить музика, у нього навіть зубний біль проходить!

РЕКЛАМА

— Руху, як і коханню, кожен вік підвладний, — вважав Григорій Миколайович. — Рухатися треба до останнього подиху! Застій — початок трагедії. Якщо здорову людину помістити в шикарні умови, але позбавити руху, вона захворіє. І, навпаки, якщо ви, наприклад, довго сиділи і у вас стала боліти спина, встаньте і помаленьку почніть рухатися — біль незабаром пройде!

Горігорій Чапкіс викладав хореографію у двох вишах і власній школі танців, був головним суддею багатьох фестивалів і конкурсів в Україні та за кордоном, готував випускні бали і ставив весільні танці молодятам

РЕКЛАМА

Григорій Миколайович і в 90 років сам сідав за кермо. На його автомобілі був номерний знак «Чапкіс».

— Так, у мене немає водія — у своєму віці я вожу сам, — говорив він. — Це рідкість, оскільки мої однолітки, як правило, без палички вже не ходять. А я це роблю тільки з однієї причини. Вона не в якомусь особливому режимі, не в підрахунку калорій або якійсь інший дієті. Все це мені дає рух!

РЕКЛАМА

Пригадується, як у далекому 2005 році ми з фотокореспондентом приїхали до легендарного хореографа додому. У 30-метровій квартирі світилося 86 (!) ламп, посеред кімнати дзюрчав декоративний фонтанчик, у кутку «палав» камін. І навіть картина, що зображає Ніагарський водоспад, була підсвічена. Стіни у помешканні були пофарбовані в неймовірно яскраві кольори, червоні диван і крісла відразу впадали в око. До речі, і одягатися артист любив досить екстравагантно. Яскраві краватки, піджаки, сорочки були атрибутом його стилю. Все це відповідало суперенергійному характеру Чапкіса.

Григорій Миколайович любив яскраві краватки

Найбільше запам'яталася розказана ним історія про зустріч з Сальвадором Далі після виступу в Мадриді.

— До мене підійшов Сальвадор Далі в зеленому піджаку з… омлетом у нагрудній кишені і сказав: «Тільки не намагайтеся мене обдурити — у вас у колінах моторчики!» Після чого нахилився й став обмацувати мої коліна. Папараці негайно зняли ці кадри, а на наступний день всі газети написали: «В Іспанії гастролює український козак з моторчиками в ногах! Їх бачив сам Сальвадор Далі!» Поповзли чутки: в ансамблі Вірського танцює … робот!

Григорію Чапкісу пощастило побачити півсвіту і спілкуватися зі всесвітньо відомими людьми.

— Ось що таке доля? — розмірковував артист. — Я багато разів думав про це. Що кожному з нас намічено? Хто нас створив? Чому часом куєш щастя в одному місці, а воно чекає на тебе в іншому і від тебе нічого не залежить? Зрештою, чому зі 120 осіб ансамблю Вірського, з якими я починав, я один залишився. Дивлюся на фотографії — страшно стає. Ніхто не дожив до вісімдесяти! Всі померли, а я залишився…

За кордоном Чапкіса називали «козаком з моторчиками в ногах»

При цьому слід зауважити, що Григорій Миколайович не раз опинявся на межі життя і смерті.

— Взяти хоча б той випадок, коли наш ансамбль планував летіти зі США на гастролі до Канади і нам в багаж підклали вибухівку, — згадував хореограф. — Тільки диво врятувало нас! Через страшну завірюху наш авіарейс скасували, і ми поїхали автобусами. Реквізит же був відправлений фурами на кілька годин раніше. В дорозі він вибухнув. Ми залишилися без костюмів і музичних інструментів. Як зараз пам'ятаю: артисти рилися в попелі в надії, що хоч що-небудь вціліло. Але про це не було й мови. Я знайшов лише фрагмент буклету з фотографією Вірського. Обтрусив з портрета попіл, помістив його в рамочку і приніс Вірському: «Павле Павловичу, ви повстали з попелу!» Вірський був людиною мужньою. Але в ту хвилину по його щоці покотилася сльоза. Він на мить відвернувся, взяв з дивана своє сомбреро і простягнув мені: «Це тобі, Гришо! Згадаєш цей день». З цим капелюхом я не розлучаюся й донині.

Чапкіс зі знаменитим сомбреро Вірського

«Думаю про Людочку вдень і вночі! У нас відносини, як в романі»

Григорій Миколайович був філософом і ліриком. Про всіх своїх дружин, а їх було у нього чотири, говорив тільки хороше. Останнім коханням і музою стала його Людмила. Він не приховував, що щасливий.

— З моєю Людмилою я познайомився зовсім випадково! Якби мені сказали, що вона може бути зі мною, я б не повірив. Їй 38 років, вона красива, молода. Ми зустрілися в магазині. Я закашлявся. А вона простягнула мені цукерку від кашлю: «Візьміть — вам відразу стане легше». Дала кілька порад. Я подякував їй, простягнув свою візитку і пожартував: «А раптом ви захочете танцювати?» Ми попрощалися. Я навіть не знав, як її звати. А на наступний ранок дзвінок: «Григорію Миколайовичу, доброго ранку!» Я навіть не зрозумів, хто це. Вона нагадала про вчорашню зустріч і питає: «А ви не забули випити таблетку від кашлю?» Зізнатися, мені вже давно ніхто нічого подібного не говорив — не дбав, не питав, як себе почуваю. І раптом чужа людина цікавиться! Я кажу їй: «Спасибі, ви мене зворушили своєю увагою».

Ми розговорилися. Я запропонував зустрітися, запросив її на чашечку кави. Це був початок нашої історії. Ми почали обідати разом, не будуючи при цьому ніяких планів. А потім мені її стало не вистачати. Я потягнувся до неї, вона — до мене. І ось я знову думаю про те, хто це щастя надіслав мені? Звідки? Що, я шукав її чи вона мене? У мене таких почуттів ніколи в житті не було. Думаю про Людочку вдень і вночі! У нас відносини, як в романі. Спочатку я боявся щось зайве сказати їй. Чи сподобається їй це? А раптом ні? Постійно думаю, як зробити її щасливою — і сам отримую від цього задоволення. Те ж, думаю, відчуває вона. У день десять разів дзвонимо один одному. Я вже доповів їй, що зараз даю інтерв'ю і через півтори години вже буду вдома. Знаєте, коли ми зустрічаємося, не можемо наговоритися. Ні хвилини не мовчимо! Вона розповідає, де вона була, я — про себе, будуємо плани…

Чапкіс говорив, що бездіяльність для нього - найстрашніша каторга

«Якщо я кудись їду відпочивати, вже на третій день навколо мене танцюють люди»

Діти Григорія Чапкіса Грег і Лілія пішли по його стопах — стали хореографами. Грег живе в США, а Лілія — в Італії. Григорій Миколайович з гордістю про них розповідав. Вони не раз запрошували батька жити до себе. Але він навідріз відмовлявся — не уявляв собі спокійного розміреного життя пенсіонера. Говорив, що бездіяльність для нього — найстрашніша каторга.

Григорій Миколайович був прикладом того, як зберегти активність до останніх днів. «Їжте, що хочете і скільки хочете. Але все, що ви з'їли, має згоріти в русі… Краще не встигнути поснідати, ніж не зробити зарядки! Вона тому й називається зарядкою, що заряджає на цілий день. Ви не забуваєте зарядити свій мобільний телефон? Людина точно так потребує щоденної підзарядки», — стверджував він.

У шоу «Танці з зірками» Григорій Чапкіс не лише сидів за суддівським столом...

А ще артист був переконаний:

— Настрій визначає все. Психологічний стан людини впливає на сон, апетит, взаємини в родині та на роботі. Потрібно управляти своїм настроєм, аналізуючи причини невдач і проблем. І, звичайно, бути оптимістами. Найголовніше — щоб у людини було бажання бажати. Воно двигун усього. Коли ви чогось хочете, до чогось прагнете, коли у вас горять очі, ви завжди будете затребувані. Любіть життя й вона відповість вам тим же. Найстрашніше — це апатія і депресія.

Звичайно, цікаво, що Григорій Чапкіс думав про власний вік, чи почувався на свої роки.

— 90 років і багато, і мало, — говорив він. — Якщо говорити про роки, то це забагато. А якщо про плани — мало. Хочеться багато чого зробити. І я можу це здійснити! Часу у мене обмаль, і тому я поспішаю жити. У мене немає ні вихідних, ні відпустки. Якщо я кудись їду відпочивати, вже на третій день навколо мене танцюють люди.

Григорій Миколайович написав книгу, де поділився секретами довголіття та невичерпної енергії

Поради, які Григорій Чапкіс дав під час інтерв'ю, — джерело мудрості.

— У хвилини відчаю складно вистояти, не опуститися, не спитися… Мене завжди рятували робота та філософське ставлення до життя. Я оптиміст, завжди вірю в найкраще… Всі люди діляться на тих, хто дають і беруть. Помітив: добрі живуть довше, тому що відчувають більше позитивних емоцій. А песимізм, заздрість, злість, жадібність не сприяють здоров'ю… Підходьте творчо до своєї роботи. Є тест: творча людина ви чи ні. Якщо ви о десятій ранку починаєте роботу, а рівно о шостій її поспішайте закінчити — ви звичайний ремісник. А якщо думаєте про те, чим займаєтеся, і після роботи, і у вихідний день — ви людина творча. Упевнений: улюблена робота продовжує життя!

Світла пам'ять Григорію Миколайовичу! І щирі співчуття його рідним і близьким.

Читайте також: «Так навчити могли тільки ви»: зірки шоу-бізнесу сумують за Григорієм Чапкісом

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

1513

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів