Олексій Суханов: «Що може розговорити людину краще, ніж алкогольний коктейль? Я був саме алкогольним в масці мохіто»

— Зізнаюся, образ Мохіто став для мене сюрпризом, — розповів Олексій. — Але в той же час здивувало точне попадання. Команда проекту креативно підійшла до підбору героя для мене. Дійсно, що може розговорити людину краще, ніж який-небудь алкогольний коктейль?! А мені здається, я був саме алкогольним.

— По-моєму, це відчувалося.

— У моєму веселому виступі. Я спеціально намагався створити такий піднесений настрій. Але в цьому нічого поганого немає, адже нам зараз, як ніколи, не вистачає свята.

— Відомо, що костюми «Маски» шиють спеціально для зірок, які їх надягають .

— На щастя, я був звільнений від виснажливих примірок. Просто дивовижна конструкція Мохіто дивним чином збіглася з моєю «спортивної» і «підтягнутою» фігурою. Так що ми з моїм костюмом відразу подружилися, навіть без примірки. Вбрання досить масивне (вся конструкція важить 12 кілограмів), а пісня, яку я виконував, дуже запальна, тому, зізнаюся, було спекотно. Правда, мої плечі витримують і не такі навантаження. З іншого боку, кому зараз легко?

— Це правда. Цікаво, наскільки добре вам було видно в костюмі?

— Автором Мохіто став художник Назар Дідик, який пропрацював все деталі. В костюмі була спеціально зроблена невелика щілинки, через яку я бачив, що відбувається на сцені. Звичайно, не в повному обсязі, але зіркових детективів міг розгледіти. Тільки уявіть собі, губи Мохіто були на рівні мого пупка. Але при всій, здавалося б, незручністі наряду я ще намагався пританцьовувати! Весь час думав, що це рівносильно заняттям в спортивному залі. До того ж на мені була спеціальна облягаюча білизна, що вбирає вологу, і вона значно полегшувала перебування в костюмі.

«Коли знаходишся вдома, починаєш готувати, а після того, як співаєш, хочеться поспати»

— До речі, мені здалося, ви схудли.

— Я собі теж щоранку говорю ці слова, коли підходжу до дзеркала. Але відображення в ньому, на жаль, говорить про інше. Мабуть, дається взнаки складний минулий (та й цей) рік. Локдауни не сприяють активним занятям спортом. А ось коли знаходишся вдома, починаєш готувати і відповідно їсти. І з цим нічого не поробиш. До того ж після того, як поїси, мені, наприклад, хочеться поспати. Це правило дитинства і досі працює, незважаючи на мою сиву бороду. Знаєте, я дотримуюся принципу: якщо є якась можливість себе побалувати, не варто нею нехтувати. Життя складне у всіх проявах, тому потрібно себе берегти і любити.

— Треба визнати, що вашу маску досить швидко розгадали зіркові детективи.

— З одного боку, звичайно, приємно. Ніде правди діти. Це говорить про те, що моя персона досить пізнавана. Досить навіть якихось окремих жестів — мене відразу видали руки. Оля Полякова, як тільки я почав рухатися, тут же вигукнула: «Це Суханов!». Напевно, не дуже багато таких диваків, як я, в їх шоу-бізнесі.

— Судячи по виконаному вами хіту «Я і Сара», спів — не ваш коник.

— Я з цим абсолютно згоден. Те, що мені вдалося показати на сцені, скоріше, мелодекламація. Але я і не рвуся в ряди співаків. Тому, щоб виконати нескладну в вокальному відношенні пісню Дзідзьо, довелося добряче попотіти в студії. Для мене набагато цікавіше читати прозу, вірші. Бути вокалістом — неймовірно важка праця, в чому я в черговий раз мав можливість переконатися.

— Вас засипали компліментами з приводу української мови. Дійсно, ви відмінно говорите!

— Дякую, неймовірно приємно чути такі слова. Але це теж велика праця. І не тільки моя, а й викладача, з яким я до останнього часу активно займався. Так що вже досить тривалий час веду програму «Говорить Україна» (якій вже дев'ять років) виключно українською. Більш того, недавно зловив себе на тому, що мені набагато легше говорити українською мовою, а ось на російській іноді доводиться навіть підбирати слова.

Читайте також: Олексій Суханов: «Вже немає тієї Москви, з якої я поїхав кілька років тому»

— Давно не були на батьківщині, в Росії?

— З кінця 2014 року. І, знаєте, зовсім не тягне. Хоча у мене, звичайно, там залишилися рідні, ми спілкуємося, але принципово не обговорюємо ніякі політичні моменти. Вважаю, у кожного може бути своя думка, тому вирішили зовсім виключити цю тему з бесіди. Мої рідні живуть спокійним життям, для них так комфортно. Знаєте, велике щастя, коли політика сама по собі, а особисте життя окремо. Справжня трагедія виникає, коли політика починає перетинатися з життям простих людей. Ми це вже на власній шкурі відчули.

«Здав тест на коронавірус, він був негативним. А через два тижні з'явилися антитіла»

— Шість років ви живете на дві країни — Україну і Латвію, де в Юрмалі у вас квартира.

— Так, Латвія завжди в моєму серці. До пандемії їздив туди регулярно — раз на місяць, щоб провідати квартиру і провітрити голову. Але після того як грянув коронавірус, не був у Юрмалі жодного разу, вже більше року. Кордони закриті, через ковід досить жорсткі обмеження. Останній рік я взагалі не залишав Україну.

— Сумуєте за Юрмалою?

— Не те слово! Мрію вирватися туди хоча б на деньочок Уявляю, як бродив би по березі моря, вдихаючи злегка солоне повітря. Скільки пилу зібралося у мене в квартирі за цей час! Із задоволенням би все прибрав. Напевно, зараз поїздка до Латвії — це те, чого мені дуже не вистачає.

— Там же залишилася і частина вашої колекції сучасного мистецтва?

— Це частина моєї домашньої колекції, зовсім невелика. Основна зберігається в Бельгії на складі, з цього приводу я особливо не переживаю. Правда, слава Богу, і за колекцією в Юрмалі наглядають.

— Коронавірус торкнувся вас особисто?

— Влітку, непомітно для себе, я перехворів на коронавірус. Пам'ятаю, що близько тижня відчував страшну депресію, занепад сил і непереборне бажання заритися під ковдру і звідти лише спостерігати за тим, що відбувається. Такі відчуття у мене в житті були вперше. Я здав тест на коронавірус, він був негативним. А через два тижні перевірився знову, і у мене були виявлені антитіла. Наслідків ніяких не виникло, але я розумію, що перенесена хвороба не дає ніяких гарантій, що вона не повториться. Звичайно, дотримуюся необхідних правил. Маску ношу тільки в приміщенні, на вулиці не надягаю — правила не повинні доходити до абсурду.

— А якщо дуже страшно?

— Я не збираюся сходити з розуму з приводу того, що зараз відбувається. При цьому абсолютно впевнений, що вірус існує. Його природа може обговорюватися, але мені здається, що він все ж штучний. Втім, це не змінює факту його загрози. Як би там не було, в результаті ламають людську психологію, маніпулюють і заробляють величезні гроші. Але це вже супутні моменти.

— Що у вашому житті кардинально змінила пандемія?

— Вона змусила мене ще більше придивитися до того, що відбувається в світі, і ділити все не на 50, а на 95 відсотків! Голова нам дана для того, щоб аналітично і тверезо мислити. На жаль, ніхто не скасовує маніпуляцій і елементарної людської дурості. Тому варто використовувати нинішню ситуацію, щоб людині розібратися в самій собі і зрозуміти, що є головним.

Читайте також: Олексій Суханов: «Люблю отримувати від життя задоволення. А їжа — основне з таких занять»

Фото каналу «Україна»